У суботу, 8 квітня, у Публічній бібліотеці розпочав свою діяльність читацький клуб “Крилатим ґрунту не треба”.

Цей проект має на меті популяризацію українських письменників та поетів, видатних митців та діячів культури, українського кіно, українських традицій та народного мистецтва.

Назва клубу обрана не випадково. “Крилатим ґрунту не треба” є частиною вірша Ліни Костенко “Крила”. В цьому вірші Ліна Костенко говорить про те, що людина не маючи крил має здатність літати, завдяки своїм мріям, думкам, надіям, вірі в краще та в силу людської сутності. Сьогодні, в часи страшної війни, ми – українці, незважаючи ні нащо ідемо в бій, боремося з ворогом і перемагаємо! При цьому не втрачаємо людяності, любові до ближнього, своєї культури та традицій! У важких умовах ми співаємо пісень, читаємо книги та навчаємось.

На першій зустрічі клубу говорили про поезію.

Наша нація споконвіку славиться творчістю та вмінням римувати. Саме у скрутні часи з’являлись чи не найвідоміші твори українських класиків – Василя Стуса, Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Ліни Костенко та багатьох інших поетів та поетес.

Сучасні українці теж вдаються до віршувань та акумулюють свій біль і горе від війни у римовані рядки, які уже називають Поезією Вільних – воєнною лірикою українства 21-го століття.

Поезія в часи війни завжди була важлива й потужна. За словами сучасної поетки Катерини Бабкіної, ” добре сформульовані думки, емоційно дібрані слова, ритмізовані тексти мають змогу стимулювати людей, збурювати емоції відповідно до ситуації, додавати хоробрості чи рішучості, додавати особливих рис, які читачі можуть в собі знайти без підґрунтя”. Слово, що напряму спрямоване до емоцій, минаючи первинні рівні, має здатність змушувати людей думати.

Сучасна війна спричинила мистецький сплеск. Пишуть і діляться своїм словом в інтернеті всі – і письменники, і читачі.

Особливої уваги заслуговують поети, які служать в ЗСУ. Їхні вірші досить щемливі, сповнені віри в перемогу, в українців. Вони пишуть про тугу за домівкою, за своїми рідними. Описують свої військові будні, щоб ми знали, яке воно, життя солдата!

Члени клубу ділились думками, навіть читали власні вірші. Подивились на проекторі відео, як читають вірші відомі поети, такі як Павло Вишебаба, Гліб Бабіч( загинув влітку 2022), Артем Полежака.

На засіданнях клубу “Крилатим ґрунту не треба” говоритимуть про твори сучасних українських письменників: що сподобалось, як вплинуло на життя та думки. Дивитимуться сучасні українські фільми про війну, про події, які призвели до геноциду українського народу, про історію України.

Запрошуємо бажаючих доєднатися до читацького клубу.

Про дати та час засідань можна дізнатись безпосередньо у бібліотекарів Публічної бібліотеки (с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 114–Б, каб. 127)