До Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років у Публічній бібліотеці оформлена виставка-інсталяція “Голодомор. Тоді нас міг врятувати хліб – тепер нас врятує пам’ять!”.
Напередодні був проведений дитячий виховний захід “Колоски скорботи”, на якому діти робили по три колоски з паперу та бамбукових паличок, створивши символічне поле пшениці – щоб в українців завжди було вдосталь хліба.
Україна внаслідок голодоморів втратила мільйони людських життів.
Метою злочину було знищення українського народу як нації.
Комуністичний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, створив для українців умови, не сумісні із життям.
Сьогодні росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову. Ворог знову використовує їжу як зброю. Цього разу, щоб тиснути на міжнародну спільноту.
Злочини і трагедії з усією наочністю демонструють – пам’ять надзвичайно важлива! Ті, хто чинить злочини проти людства мають бути засуджені, а жертви – справедливо пошановані. Інакше зло повернеться знову.
Пам’ятаймо всіх загиблих від рук ворога! Шануймо український хліб! Оберігаймо українську націю!
