Що Бозя хліба дав наснилося дитині,

Малий оповідав: — На білій скатертині

Лежали калачі, медяники, ватрушки.

А поряд з часником в полумиску пампушки.

— Поспи мій рідний, ще. — Благала сина мати,

— А може і борщем там стануть частувати.

— Боюсь, ковтну води… — Чому ж тобі не спиться?

— Бо раптом і туди злий дядько нагодиться,

Та забере усе із райської комори.

Ще й буде вимагать від янголів покори.

— Невідома дитя, йому туди дорога.

Царюють у душі совєти замість Бога.

Поснули, на вустах їх посмішка іскриться.

Смакує вже обом захмарна паляниця.

Дзвенів жалобний дзвін, читали панихиду.

Мільйони не вернулися з небесного обіду
(Ірина Кривоніс)
В закладі пройшли майстерки по виготовленню свічок пам’яті-не дамо майбутнім
поколінням забути про злочинні дії російської комуністичної влади та, сподіваємось,
прискоримо належне світове визнання та відповідне покарання за вчинене…